До 1783 року на території Новопокровки були поля та пасовища з зимівником, які займали запорізькі козаки.
В 1783 році генерал-майор Олександр Шамшов одержав від імператриці Катерини ІІ 4 тисячі гектарів землі на якій нині розташована Новопокровка і почав її заселяти. З орловської губернії привіз десять російських сімей, яких виміняв на собак. Один берег річки Комишувата Сура був заселений росіянами, другий — українцями.
1848 року в селі збудовано й освячено на свято Покрови нову церкву, село отримало назву Покровка.
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі, центрі Ново-Покровської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії, мешкало 979 осіб, налічувалось 178 дворових господарств, існувала православна церква, лавка, відбувалось 2 ярмарки на рік.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1962 осіб (956 чоловічої статі та 1006 — жіночої), з яких 1932 — православної віри.
Навесні 1918 року, коли до села увійшли австро-німецькі війська, для боротьби з ними був організований повстанський загін з числа місцевих жителів і селян довколишніх сіл. У загоні налічувалося 400 чоловік. 20 травня 1918 окупанти, увірвавшись до села, зігнали всіх жителів на площу і змусили їх стати на коліна. За списком, складеним заздалегідь за допомогою зрадників, 58 бійців загону були розстріляні. Озвірілі карателі підпалили будинки селян і не дозволили гасити пожежу.
У 1929 році в селі був створений колгосп «Інтернаціонал».
У 1946 році селище стало районним центром Ново-Покровського району, до його назви додали префікс Ново-, щоб не плутати з Покровським районом у східній частині області. А у 1963 році, коли було змінено статус, селище стало називатися просто Новопокровка.
У Новопокровці знаходилася за часів УРСР центральна садиба колгоспу ім. Карла Маркса, за яким було закріплено 8592 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 7531 га орних земель. Господарство спеціалізувалося на виробництві свинини. Тут побудований свиновідгодівельний комплекс на 15 тис. голів.
За 1966—1976 роки в Новопокровці збудовано та упорядковано 78 житлових будинків, прокладено 7 км тротуарів, споруджений водопровід довжиною 27 км. На Комишуватій Сурі створена водойма площею 283 га.
За переписом 1989 року тут мешкало приблизно 2600 осіб.
